Звідки з'являється кисень взимку?

Щоб відповісти на це запитання ми спланували роботу і почали творчо працювати 

Отже : 1. Всюдисущій кисень

Кисень є найбільш поширеним елементом на Землі. У морській воді міститься 85,82% кисню, в атмосферному повітрі 23,15% за вагою або 20,93% за обсягом, а в земній корі 47,2% за вагою. Така концентрація кисню в атмосфері підтримується завдяки постійному процесу фотосинтезу. У цьому процесі зелені рослини під дією сонячного світла перетворюють діоксид вуглецю і воду в вуглеводи і кисень. 

Головна маса кисню знаходиться у зв'язаному стані; кількість молекулярного кисню в атмосфері оцінюється в 1,5 * 1015 m, що складає всього лише 0,01% від загального вмісту кисню в земній корі.

                                           За поширенням елементів на Землі чемпіоном є Оксиген

Приблизно четверта частина атомів усієї живої матерії припадає на частку Оксигену. Оскільки загальна кількість атомів Оксигену в природі незмінна, з видаленням кисню з повітря внаслідок дихання та інших процесів повинно відбуватися його поповнення.

Біогеохімічний цикл кисню є глобальним процесом, що охоплює планетарні системи: атмосферу, гідросферу і літосферу. В атмосфері кисень знаходиться у вигляді атомарного кисню "О", молекул "О2" і озону "О3". Життя, що створює в земній корі вільний кисень, писав В. І. Вернадський, тим самим створює озон і оберігає біосферу від згубних коротких випромінювань небесних світил ". Кругообіг кисню  - приклад дуже складного 

циклу газоподібних речовин, оскільки, здійснюючи свій шлях між атмосферою та живими організмами, кисень знаходить багато хімічних форм. Так, в процесі фотосинтезу кисень виділяється зеленими рослинами, тоді як при споживанні кисню тваринами, при дихані відбувається протилежне звернення. У ряді окислювальних процесів в природі, наприклад, у верхніх шарах атмосфери, утворюється кисень (правда, в менших кількостях) під впливом ультрафіолетових променів сонця в процесі дисоціації молекул води і озону.

     2. Виробники кисню

 Продуктивність кисневиділення, зрозуміло, визначають не угруповання, а окремі деревні породи, які характеризуються різною ефективністю виробництва кисню. Найбільше виділяють його угруповання дугласії тисолистої (49 т/га), найменше – сосни звичайної (12 т/га). У лісовому середовищі виділення кисню в атмосферу відбувається головним чином у ярусі крон, де зосереджена основна маса зеленого листя. В густих дорослих насадженнях зелена маса крон піднята високо над поверхнею землі і у підпологовому просторі дуже обмежена, а у багатьох випадках зовсім відсутня (кленовники, каштанники, дубняки (дуба північного)), що дає підставу стверджувати, що проникнення асимільованого кисню із ярусу крон до поверхні ґрунту незначне. Ю.П.Бяллович (1969) виключає радіалі О2 із радіалей біогенних продуктів, оскільки О2, що перебуває у біогоризонті деревного пологу, в основному атмосферного походження і концентрується якраз у цьому ярусі крон.

 В умовах інтенсивної індустріалізації й урбанізації навколишнього середовища, які характеризуються надмірним використанням кисню, виникає необхідність забезпечення балансу споживання і продукування кисню. Тому сьогодні важливо систематизувати ті невеликі розрізнені дані про киснезбагачувальну діяльність рослинних угруповань чи окремих рослин або їх листя – його фотосинтезуючого апарату. Згідно з даними краківського дослідника В.Стажецького, упродовж річної вегетації 1 м кв листя виділяє таку кількість кисню: бузок – 1,1 кг; осика – 1,0; граб – 0,9; ясен – 0,89; дуб – 0,85; сосна – 0,81; клен – 0,62; ліщина – 0,59; бук – 0,55; липа дрібнолиста – 0,47; жостір – 0,33 кг.

 Виходячи з цих даних, можна розрахувати потенційну киснезбагачувальну здатність 100-річного бука, 800 тис. листків якого мають загальну площу листяної поверхні 1600 м кв і виділяють за вегетаційний період 800 кг кисню. Якщо в 100-річному віці на 1 га налічується близько 200 дерев, то річна киснепродуктивність вікової бучини становитиме 160 т.

Біологічна роль кисню зумовлена його здатністю підтримувати дихання. Людина при диханні протягом однієї хвилини в середньому споживає 0,5 дм3 кисню, протягом доби – 720 дм3, а протягом року – 262,8 м3 кисню.

Висновки.

1. Оксиген за поширеністю в природі займає І місце.

2. Колообігом Оксигену в природі називають процес утворення кисню в результаті фотосинтезу рослин і споживання його при диханні, у реакціях окиснення та горіння.

3. Кисень широко застосовують у різних сферах виробництва та послуг

4. Біологічна роль і застосування кисню зумовлені його здатністю підтримувати дихання та вступати в реакції окиснення.

5.  Киснева недостатність і тривале вдихання повітря, збагаченого киснем, небезпечні для 

здоров’я людини. 

Поміркуйте?

У людини, яка сидить у розслабленому стані, об'єм вдиху складає близько 0,5 л повітря. Середня частота дихання — 16 вдихів за хвилину. Обчисліть, який об'єм кисню людина в середньому вдихає за добу.